Тетяна Андрійчук: Патологію нирок має кожен десятий

За ініціативи  Всесвітнього нефрологічного товариства, починаючи з 2006 року, щороку у другий четвер березня в світі відзначають День нирки.  Україна приєдналась до Глобального проекту, який підтримало більше 120 країн світу, в 2008 році.

Експерти ООН назвали хвороби нирок найбільш важливими неінфекційними захворюваннями сучасності, позаяк патологію органів сечовиділення має не менше 10% населення планети. Хронічна хвороба нирок (ХХН) об’єднує всіх пацієнтів, в яких протягом 3-х місяців і більше зберігаються ознаки пошкодження і /або зниження їх функції. ХХН – це поняття прогресування ниркової патології на етапі, коли причина ниркової недостатності втрачає свою актуальність і пацієнт потребує не патогенетичного, а синдромного лікування, підготовки до проведення замісної  ниркової терапії. ХХН не є вузькоспецифічною медичною проблемою, це проблема суспільства, яка включає соціальні, професійні, державні аспекти.

Розуміння важливості діагностики захворювань нирок у дитячому віці дозволяє виявити та превентивно спостерігати за пацієнтом з підвищеним ризиком розвитку хронічної хвороби нирок протягом життя. Доведено, що артеріальна гіпертензія, хронічна хвороба нирок у дорослих «родом із  дитинства».

Про симптоми хвороби нирок та її профілактику розкаже експерт Департаменту охорони здоров’я ЧОДА за фахом «Дитяча нефрологія» Тетяна Андрійчук.

Здоров’я нирок закладається в перші роки життя дитини, при умові, що батьки здорові, не мають шкідливих звичок, супутньої соматичної патології та генетичних хвороб нирок у сімейному анамнезі. Першою передумовою здоров’я є гармонія в малому тазу. Хронічні закрепи, генітальні інфекції, яке б захворювання б не виникало, воно обов’язково «втягне» у стан хвороби всі органи сечостатевої системи.

Нирки вимагають води. І дітей до цієї корисної звички треба привчати змалечку. Не слід зловживати мінеральною водою з високим ступенем мінералізації – це лікувальна вода. Газовані напої, кава подразнюють нирки, є передумовою формування камінців. Нирки не люблять енергетичних напоїв, «кольорові» соки, алкоголь. Перевагу слід віддати освітленим сокам – березовому, яблучному, мусу із журавлини. Залежності від віку, пори року, стану організму за день слід випивати від 500 мл до 1,5-2-х літрів води, а не соків чи компотів.

Нирки «сідають» за стіл зі своїми гастрономічними перевагами. Оскільки однією з функцій нирок є виведення «сміття», тому і продукти з сечогінною, послаблюючою дією їм до вподоби (гарбузи, кабачки, дині, яблука). Не слід перевантажувати організм дитини м’ясними, копченими, ковбасними, жирними продуктами, бульйонами,  цитрусовими, чипсами, шоколадом, великою кількістю суниць, щавлем. Харчування повинне бути збалансоване. Щоб нирки були здоровими, слід бути обережними з дієтами, про що потрібно вести бесіди з дівчатками. Різке схуднення є результатом нефроптозу, тобто опущенням нирки з подальшими проблемами.  Разом з тим, фізична активність допомагає нормалізувати артеріальний тиск, покращити мікроциркуляцію в нирках, є профілактикою слабкої активності кишківника та утворення конкрементів. Немає часу займатися спортом – треба просто гуляти до 45 хв., більше ходити пішки. Краще уникати контактних видів спорту (футбол, східні єдиноборства, велосипедний), адже нирки не люблять, коли їх «струшують», не переносять вибоїни на дорогах.

Хвороби сечової системи, що проявляються клінічною картиною, а саме – лихоманкою, больовим синдромом, змінами в аналізах сечі запального характеру, вже всі навчились розпізнавати. Однак при цьому варто не зволікати з візитом до лікаря, аби запобігти формуванню хронічного захворювання через несвоєчасно розпочате лікування.

Захворювання нирок саме по собі не виникає. Поряд з гострими маніфестними проявами хвороби є малосимптомні варіанти. Вони проявляються на тлі інфекцій у дитячому віці, та з початком статевих зносин у підлітків в асоціації зі збудниками статевих інфекцій. І ризик народження дитини з низькою вагою від матері з хворобою нирок складає понад 80%, а з безсимптомною бактерійурією – понад 50%. Тож із підлітками потрібно активніше проводити санітарно-просвітню роботу щодо ведення здорового способу життя, в т. ч. статевого, щодо інформованості з приводу захворювань нирок.

Швидка втомлюваність, субфебрилітет, особливо у вечірні години, періодичний біль у поперековій ділянці, відставання у фізичному розвитку, «мішки» під очима, коливання артеріального тиску, проблеми з сечовипуском (часте, болюче, чи, навпаки, нечасте, великими порціями, нетримання сечі, чи то недобігання до горщика), зміни кольору сечі (мутна, з неприємним запахом, кольору пива, м’ясних помиїв) і поява набряків у дитини – сигнал «збою» в роботі нирок і потребує негайного звернення до фахівця. Тобто, для виявлення ХХН вирішальним є не тільки скарги пацієнта, які часто неспецифічні або й відсутні, а дослідження анамнезу життя, сімейного анамнезу, факторів ризику формування захворювання. Несприятливі наслідки хвороби можна попередити чи відстрочити шляхом ранньої діагностики та своєчасно розпочатого лікування майже у 60% хворих. Для цього потрібні недорогі лабораторні дослідження: загальний аналіз сечі, вимірювання АТ, визначення швидкості клубочкової фільтрації.

У дітей, на відміну від дорослого, при своєчасно проведених заходах вдається досягти одужання, призупинення прогресування патологічних змін.

 Профілактичні заходи, що не вимагають значних коштів:

  1. Не займайтесь самолікуванням (особливо самостійно не приймайте знеболювальні, жарознижувальні препарати, антибіотики, ліки з «реклами» із Інтернету).
  2. Вживайте достатню кількість рідини, збалансовану їжу для оптимального розвитку та функцій дитячого організму, менше солі, прянощів.
  3. Планово вимірюйте артеріальний тиск.
  4. Формуйте у дитини ритм спонтанних сечовипускань, не зловживайте памперсами, привчайте її до горщика.
  5. Своєчасно здавайте аналізи після інтеркурентного захворювання, дитячих інфекцій, перед проведенням щеплення, оперативним втручанням, особливо пацієнтам ендокринологічного, урологічного, кардіологічного, алергологічного профілю, при обтяжливому сімейному анамнезі.
  6. Навчіть дитину дотриманню особистої гігієни, до регулярного спорожнення кишківника.
  7. Своєчасно проводьте санацію хронічних вогнищ інфекції.
  8. Більше рухайтеся, не зловживайте перебуванням на сонці, не переохолоджуйтесь при морських купаннях.
  9. Одягайтеся по сезону, а не по моді.
  10. Позбудьтеся шкідливих звичок.
  11. Не затягуйте візит до лікаря, своєчасно виконуйте його рекомендації.