17 травня – День пульмонолога

17 травня відзначають День пульмонолога.

Про основні захворювання легень, причини та фактори захворювань розповість експерт ДОЗ із пульмонології, завідувач пульмонологічного відділення ОКУ «Чернівецька обласна клінічна лікарня” Світлана Коваленко-Ретушняк.

Захворювання легень є серйозною проблемою, тому вони повинні бути своєчасно діагностовані. Лише в цьому випадку пацієнт зможе отримати необхідну допомогу і уникнути ускладнень.

Але нерідко складність полягає в тому, що людина, що виявила у себе ознаки захворювання дихальних шляхів, не знає, до якого лікаря слід звертатися. Часом хворий розраховує, що хвороба пройде сама, і результатом стає важка форма захворювання або його переростання в хронічний стан. Тому потрібно знати, який лікар лікує легені та бронхи, і як називається його спеціальність.

Лікар, який лікує хвороби органів дихання, називається пульмонолог. Пульмонолог  здійснює лікування захворювань дихальної системи:

  • бронхіти;
  • пневмонія;
  • бронхіоліт;
  • бронхіальна астма;
  • плеврит;
  • емфізема та ін.

Перевірити функціонування своєї дихальної системи у фахівця слід при виявленні таких симптомів:

  • кашель;
  • задишка;
  • утруднене дихання;
  • болі в грудній клітині;
  • прискорене серцебиття;
  • виділення крові з харкотинням (в цьому випадку звернення до фахівця обов’язково).

Перерахувати всі симптоми, при виявленні яких слід звернутися до пульмонолога, дуже важко. Легеневі захворювання зазвичай виявляються пуль монологом в ході профілактичного обстеження, яке називають флюорографією. Дуже часто наявність патологій вдається виявити, тільки зробивши флюорографічний знімок.

Крім неї даний лікар здійснює такі види дослідницьких процедур:

  • рентгенографія;
  • рентгеноскопія;
  • Комп’ютерна томографія.

Слід сказати, що зроблений рентгенівський знімок може аналізувати сам рентгенолог, але також він може передати його того фахівця, який направив пацієнта на обстеження. Також бувають випадки, коли результати передаються фтизіатра. Це можливо, якщо результати флюорографії виявилися незадовільними, і є підозри на розвиток туберкульозу.

Також для визначення точного діагнозу можуть знадобитися деякі спеціальні види діагностичних процедур.

Наприклад  такі обстеження, як:

  • аналіз крові;
  • провокаційні проби;
  • рентген;
  • спірографія;
  • ехокардіографія тощо.

Найчастіше до пульмонолога звертаються із симтомами кашлю і задишки, які характерні для бронхіальної астми. За цьогорічними даними ВООЗ, близько 235 мільйонів людей у всьому світі страждають від астми і кількість таких людей постійно зростає. В Україні зареєстровано 210 тис хворих на бронхіальну астму (за статистикою 2015 року). Астма належить до тих захворювань, які найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта і лікуються на амбулаторному рівні.

Астма – це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами. Частота та ступінь важкості цих симптомів можуть бути різними. Наприклад, інтервал між нападами може коливатися від однієї години до одного дня. Як правило, напади відбуваються під час фізичної активності або вночі.

Бронхіальною астмою можуть хворіти люди усіх вікових груп, але найчастіше це діти та молодь. Такі тенденції є однаковими як в Україні, так і в інших країнах світу.

Бронхіальна астма розвивається як хронічне запалення дихальних шляхів, а саме бронхів, що призводить до підвищення чутливості нервових закінчень в дихальних шляхах та їх швидкого подразнення. Під час нападу збільшуються слизові оболонки бронхіол, внаслідок чого звужуються дихальні шляхи, людина не може нормально вдихнути повітря чи видихнути.

Коефіцієнт смертності від астми не є найвищим в категорії хронічних хвороб. Однак часті напади астми у більшості випадків значно погіршують якість життя, адже людина страждає від безсоння, втоми, низької активності.

Астма вважається невиліковною хворобою. Проте можна контролювати перебіг захворювання та прояв симптомів. Вченим й досі не вдалося точно визначити основні причини астми. Однак більшість експертів погоджуються, що генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками є найбільш поширеними факторами ризику розвитку астми.

Найбільш поширені причини бронхіальної астми:

  • Алергени. Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму. І навпаки: бронхіальна астма може спровокувати алергією на певні подразники.
  • Спадкова схильність. Якщо хтось із ваших родичів хворів на астму, то ви автоматично відноситесь до групи ризику.
  • Шкідливі умови праці: вплив хімічних подразників, особливо на робочому місці.
  • Низька вага при народженні та/або куріння матері під час вагітності.
  • Часті респіраторні захворювання.
  • Деякі медикаменти. Аспірин, група протизапальних і знеболюючих препаратів, ліки від тиску (бетаблокатори) також можуть стати причиною брохніальної астми.
  • Ожиріння.
  • Низька фізична активність.

Фактори, які сприяють розвитку бронхіальної астми, – це домашні алергени (пил і пилові кліщі, пліснява), домашні тварини (шерсть, пір’я, слина тощо), таргани і засоби побутової хімії.

Несприятливі погодні умови (холодне повітря), сильне емоційне (страх або гнів) та фізичне навантаження можуть викликати посилення симптомів або розвиток ускладнень астми.

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми, підтримуйте чистоту в домі – регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення. Стежте за рівнем сухості повітря в домі, за потреби зволожуйте і фільтруйте повітря спеціальними приладами.

При перших підозрах на алергію, зверніться до лікаря.

Профілактика бронхіальної астми – це обмеження хімікатів. Якщо не можете відмовитись від побутової хімії, то користуйтеся гумовими рукавичками і маскою.

Оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем!

Прес-служба ОЦЗ